наклонение

1) (действие) нахиляння, похиляння, схиляння, перехиляння, нагинання, оконч. нахилення и нахиління, похиле[і]ння, схиле[і]ння, перехиле[і]ння, нагнуття чого до кого, до чого, над ким, над чим; прихиляння, пригинання, оконч. прихиле[і]ння, пригнуття чого до кого и кому, до чого; (в одну сторону пров.) перехняблювання, оконч. перехняблення чого (набік, на один бік); (в разные стороны) розхиляння, оконч. розхиле[і ]ння чого;

2) (наклонённость) - см. Наклон 2. -ние земной оси к эклиптике - похил (нахил, нахилення) земної оси до екліптики. Угол -ния - кут похилу (нахилу, хилу);

3) грам. - спосіб (-собу). Из'явительное, повелительное, сослагательное -ние - дійсний, наказовий, умовний спосіб. Неопределённое -ние - дієйменник (-ка).

* * *

I наклон`ение

1) (действие) на́хил, -у, нахи́лення, похи́лення, (неоконч.) нахиля́ння, похи́ле́ння; (нагибание) нагина́ння

2) (наклонное положение) нахи́лення, похи́лення

3) см. наклон 3)

II грам.

спосіб, -собу